Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гичина

Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧИНА"
Близня, -няти, с. 1) Ребенокъ близнецъ. 2) мн. Близнята. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3) мн. = близнюк 4. а. Kolb. І. 51. Ум. близнятко, близняточко. ЗОЮР. І. 34.
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Вибранець, -нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. І. 201. Ум. вибранчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. І. 134.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Дзвонарі́в, -ре́ва, -ве Звонаревъ.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.