Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Зачі́сувати, -сую, -єш, сов. в. зачеса́ти, -чешу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать, причесывать, причесать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати? Усі дівочки, як маківочки, зачесані йдуть.
Наддо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. наддовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наддалбливать, наддолбить.
Окрутити, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Підживати, -ва́ю, -єш, сов. в. піджити, -живу, -веш, гл.
1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть.
2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи.
Посміховисько, -ка, с. = посміховище.
Проштовхати, -ся. Cм. проштовхувати, -ся.
Розстання, -ня, с. Разлука. Cм. розставання. Розстання з милим смерті ся рімнає. Хто був причиною розстання мого, щоб мій весь смуток упав на нього.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл.
1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Удав, що спить.
2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Удає з себе пана.
3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Яких буханців, книшів було вдам.
