Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гілька

Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬКА"
Городи́сько, -ка, с. = Городи́ще. Волынск. г.
Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію). Чуб. І. 55.
Захлыпатыся, -паюся, -єшся с. в. захлыпнутыся, -пнуся, -нешся,, гл. = захлынатыся, захлынутыся. Аж пирхае, аж захлипаеться проклятий. ЗОЮР. II. 30. Положи бо шапку!... захлопнувшись з горя... говорить бабуся. Г. Бара 504.
Звабля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зва́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь, прельщать, прельстить. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем. Ном. № 8771.
Ікрець, -ця, м. Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. Cм. ікровиця.
Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Повмуровувати, -вую, -єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро. Славяносерб. у.
Праворушниця, -ці, ж.( = праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця. Мил. М. 42.
Сватальник, -ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.