Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гілька

Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬКА"
Буде нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ. Харьк.
Запроха́ти Cм. запрохувати.
Кібець, -бця, м. 1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі. Н. п. 2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ив. 25. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей. Котл. Ен.
Лямпа́с, -су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом. Чуб.
Недзька! меж. Крикъ для сзыванія овецъ. Kolb. І. 65.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.