Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гілька

Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬКА"
Борінка, -ки, ж. Ум. отъ борона.
Виляскувати, -кую, -єш, гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. ѴІІІ. 16.
Гагакнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гагакати.
Горди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Гордиться. Чуб. V. 496. Грин. ІІІ. 212.
Дої́льниця, -ці, ж. Доильщица. Така з неї доїльниця, що боїться й до корови приступитись, а не то щоб потягти як слід. Харьк. у.
Подих, -ху, м. Дыханіе; дуновеніе. К. ХП. 23. Гріє їй своїм подихом руки. Г. Барв. 537. Подих ночної прохолоди. К. МХ. 21.
Поцвітити, -чу, -тиш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная. Мил. Св. 7.
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала. Харьк.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. Посл.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.