Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Земля зашкарубла.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Потерять вѣру, извѣриться.
2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Їй уже тепер усе зневірилося. Тобі... зневірились люде.
Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ капелюх.
Кувікати, -каю, -єш, гл.
1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося.
2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка.
Рипиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Презрительно: ползать.
Соколиця, -ці, ж. = соколиха. А для нашої молодиці скажуть правду соколиці.
Тетера, -ри, ж. = тетеря. Летіла тетера, не вчора — тепера; упала в лободу, шукаю не знайду. Ум. тете́рка, тете́ронька, тетерочка, тетірка.
Устрашитися, -шуся, -шишся, гл. = устрахнутися.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий.
