Корогва́, -ви, ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. Тоді Кішка Самійло, гетьман запорозькім, чогось одгадав, сам на чердак виступав, червонії хрещатії давнії корогви... винімав, роспустив... Дума. 2) Церковная хоругвь. Поміж возами попи з кропилами пішли; за ними корогви несли. 3) Красный флагъ, вывѣшиваемый на утро послѣ свадебной ночи, если невѣста оказалась непорочной. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці. Ум. корого́вка, короговця. Над річкою, над Дніпром короговка в'ється. Ой військо йде, короговці мають. А в нашій церковці три короговці, а в тих короговцях три зірочки ясних. Значить также флагъ, значокъ. А за ним (Залізняком) усе по два, усе по два з ратищами і у передніх пар, може, у трьох, ратища з короговками двойчатими, так що оце... половина жовта, а половина чорна, або червона, або синя.
Наклада́ння, -ня, с. Накладываніе, возложеніе.
Об'юшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облить кровью. Як ударив лев у камінь, — кохті позлізали... Заревів лев, підняв лапи, лапи об'юшило.
Пообквітчувати, -чую, -єш, гл. Украсить цвѣтами (многихъ, многое).
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Стовп, -па, м. 1) Столбъ, столпъ, колонна. Удівонько молода, та де в тебе стовпи, та де в тебе стовпи коня прив'язати. 4) Столбъ, столбикъ какъ составная часть различныхъ машинъ: въ верклюзі, мяльниці, олійниці, походячій ступі, токарні и пр. 3) Сшитыя части невода длиной 100 — 150 саж. 4) Основной капиталъ. Стовпа й проценту не брали три роки. 5) Родъ дѣтской игры. Ум. стовпчик, сто́впчичок.
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.
Хрупостня, -ні, ж. Хрустѣніе, трещаніе. Чує вона вже вдень незвичайну хрупостню по снігу на дворі і гомін.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко!
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! Народ так і шарахнув з манастиря. Діти.... налагодились шарахнути за двері. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є.