Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Нарід дуже з голоду бідив.
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Намерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наме́рзти, -зну, -неш, гл. Намерзать, намерзнуть.
Паля, -лі, ж.
1) Свая. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає.
2) Колъ. на палю вбивати. Сажать на колъ.
3) Дѣтск. палка.
4) Ударъ линейкой по рукѣ. палі дати. Ударить линейкой по ладони.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Прудко нар. Быстро, скоро. Жени коні прудко, повертайся хутко.
Скарбулитися, -люся, -лишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку.
Справник, -ка, м. Исправникъ.
Становлення, -ня, с. Установка.
