Виламувати, -мую, -єш, сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать.

Гейса меж. Крикъ на воловъ: налѣво. Вх. Лем. 403.

Голодня, -ні, ж. = голоднеча. Ном. № 13451.

Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Шевч. 77. Хвиля човен затопила. Гол. І. 184. Чи його вода затопила? Чуб. 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. К. Іов. 90. Ти затопиш очі в очі. Рудан. І. 31. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Св. Л. 288. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. Стор. МПр. 7. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Гол. І. 12. Затопила свою хату пізно. Мет. 90. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. О. 1862. І. 73. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. О. 1861. X. 83. Молодим не женила, в вічну службу затопила. Чуб. V. 954.

Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. Шевч. 77. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. Левиц. І. 15. 2) Cм. реваш. Шух. І. 209. 3) Составная часть п'ял. Шух. І. 254. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. Ном. № 2474. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. Шух. І. 146. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. Шух. I. 161, 162, 163. Мик. 481. Вас. 172. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. Харьк. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. Вас. 180. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. О. 1862. V. Кух. 38. Ум. колодка, колодочка.

Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.

Підпити Cм. підпивати.

Підточувати, -чую, -єш, сов. в. підточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) О червяхъ, мышахъ: подтачивать, подточить, подъѣсть. Робак підточив (яблуню). Чуб. II. 135. 2) Наставлять, наставить, пришить кусокъ матеріи. 3) Цѣдить, нацѣдить въ добавку. Підточи наливки в пляшку. 4) Просѣивать, просѣять зерно на решето.

Полюдськи, полю́дському, полю́дську, нар. Какъ слѣдуетъ, какъ принято. І матері поможе в чому, і до мене полюдськи заговорить. МВ. І. 27. У тебе все не полюдському. Ком. II. 45. В Луцку все не полюдську: навколо вода, а в середині біда. Ном. № 720.

Хвазан, -на, м. пт. фазанъ. Як, каже, устрелиш мені птицю-хвазана, то тоді й дочку мою бери за себе. Рудч. Ск. II. 83.