Вакарка, -ки, ж. = загорода (для скота).
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?»
Змиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться худымъ, болѣзненнымъ, плохимъ.
Инде нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. В Жаботині родилося, инде не привикну.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки.
Перемастити, -ся. Cм. перемащувати, -ся.
Рикало, -ла, м.
1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно.
2) Картавящій человѣкъ.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. — ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. 3) Бранить, ругать. .
