Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микуляти

Микуля́ти, -ля́ю, -єш, гл.очи́ма. Смотрѣть, избѣгая встрѣчаться глазами, чувствуя себя неловко. Микуляє очима, як кіт на глині. Ном. № 3187. Въ другомъ случаѣ: Не микуляй очима, бо не твоя дівчина. Слѣдить глазами? Поворачивать глаза слѣдомъ за чѣмъ? Мил. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКУЛЯТИ"
Бийстрик, -ка, м. Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Кіев.
Де́ртися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167. 3) О кошкѣ: царапаться. Кішка на мішок дереться — на вітер. Грин. І. 11.
Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.  
Запарши́віти, -вію, -єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнѣть.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.  
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Спороти, -рю́, -реш, гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686.
Шершень, -шня, м. Насѣк. Шершень. Чуб. 1. 52. Рудий шершень. Ном. № 3551.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.