Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мечик

Ме́чик, -ка, м. 1) Ум. отъ меч. 2) Деревянный ножъ у терлиці; на немъ летаютъ вѣдьмы на лысую гору, откуда выраженіе, обозначающее слишкомъ скорое возвращеніе кого-либо: Ти, мабуть, на мечику літав. Ном. № 5771. 3) Часть п'ял. Cм. п'яла. Шух. І. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЧИК"
Буртіль, -ля, м. Свертокъ. Одна жінка вкрала буртіль краму. Кіевск. у.
Доспіва́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. доспі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові. Гол. IV. 302.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Онакий, -а, -е. Иной. Вх. Лем. 443. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай. МВ. (О. 1862. III. 41).
Оріховий, -а, -е. Орѣховый. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї. К. Досв. 154.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Праворуч нар. Направо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.