Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мечик

Ме́чик, -ка, м. 1) Ум. отъ меч. 2) Деревянный ножъ у терлиці; на немъ летаютъ вѣдьмы на лысую гору, откуда выраженіе, обозначающее слишкомъ скорое возвращеніе кого-либо: Ти, мабуть, на мечику літав. Ном. № 5771. 3) Часть п'ял. Cм. п'яла. Шух. І. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЧИК"
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. Сніп. 18. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Шух. І. 152. Дубить, выдѣлывать кожу. Вх. Лем. 412.
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
На́бік нар. Прочь съ дороги, въ сторону. Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. Чуб. V. 648.
Поперепірати, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.
Тупий, -а, -е. 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.
Улан, -на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Н. п. Ум. уланик, уланичок, уланчик. Ном. № 811. Грин. ІІІ. 194.
Цісарівна, -ни, ж. Дочь императора. Гн. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.