Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микулитися

Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКУЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКУЛИТИСЯ"
Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Витрибки, -ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки. Ном. № 4619.
Гидосний, -а, -е. = гидкий. Левч. 95.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Наїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наї́сти, наї́м, наїси́, гл. 1) Съѣдать, съѣсть извѣстное количество. 2) Только сов. в. Преслѣдовать. Оце наїдають цюю чоловіка. Черном.
Покоротити, -ся. Cм. покорочувати, -ся.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Соромляжий, -а, -е. = соромязливий. Г. Барв. 383. Така вже в нас соромляжа, мов засватана. МВ. І. 17.
Суперечник, -ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш. Чуб. III. 345.
Троянка, -ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКУЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.