Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигатися

Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. МВ. І. 122. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!» МВ. (О. 1862. III. 46).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГАТИСЯ"
Відплюскати Cм. відплюскувати.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу Г. Барв. 510.
Мазу́рок, -рка, м. 1) Сладкое печеніе, приготовляемое преимущественно к пасхѣ. 2) = мазур 3. Вх. Пч. II. 11.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Паняйлочка, -ки, ж. Прутъ для поганянія лошади. Треба побігти у ліс паняйлочку виломити. Волч. у. (Лобод.).
Полубок, -бка, м. = обичайка. Вх. Зн. 51.
Помацки нар. Ощупью. Помацки... дверей шукають. Г. Барв. 286. Гіркий світ: тато і мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. Чуб. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. Рудч. Ск. І. 153. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку. Чуб. V. 850.  
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.