Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Та як затрубить та в роговцю. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. За козаком всі звіри затрубили.
Мохови́й, -а, -е. Моховой. мохова́ вода́. Болотная, тинистая вода.
Подніпрянщина, -ни, ж. Поднѣпровье.
Подозвелити, -лю, -лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити.
Програвати, -граю, -єш, сов. в. програти, -граю, -єш, гл. Проигрывать, проиграть. Або виграв, або програв. Програв чумак вози й воли в кості.
2) Играть, проиграть на музыкальномъ инструментѣ. У військову суремку добре грає-програває.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться.
Удіти Cм. удівати.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.
