Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати.
Невидющий, -а, -е. Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив.
Попріти, -пріємо, -єте, гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл.
1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати.
2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає.
Розговоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Розговоривсь, як свиня з гускою.
Солонець, -нця, м.
1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ.
2) Трава, растущая на солончакахъ.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
