Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микулити

Мику́лити, -лю, -лиш, гл. Хитрить, вилять. І чого тобі микулити? Сказав би просто, що винен. Волын. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКУЛИТИ"
Баюристий, -а, -е. О дорогѣ: обильный лужами, грязный. Баюриста дорога.
Відпечатати Cм. відпечатувати.
Вовниця, -ці, ж. = вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Навра́титися, -чуся, -тишся, гл. 1) Пристать, привязаться. Навративсь, як собака. Мнж. 186. 2) Упереться, заупрямиться. Як навративсь та й навративсь: не оддає та й не оддає грошей. Мнж. 186.
Перехреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Перекреститься. Еней тоді як народився, разів із п'ять перехрестився. Котл. Ен.
Продомувати, -му́ю, -єш, гл. Просидѣть дома. А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили.
Промрячити, -чи́ть, гл. безл. Проморосить извѣстное время. Таки ж два дні вже промрячило, а тепер би й сонечку пора визирнути, а, то й покоси погниють.
Тихо нар. 1) Тихо, негромко. 2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле. К. Псал. 163. 3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. Шевч. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає. Шевч.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.