Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

метушитися

Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТУШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТУШИТИСЯ"
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Заплу́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. заплу́татися, -таюся, -єшся, гл. Запутываться, запутаться. Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину. Чуб. V. 378.
Капа, -пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161.
Купервас, -су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала. Н. п.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Ростоптати, -ся. Cм. ростоптувати, -ся.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній. Желех.
Хатина, -ни, ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? Н. п. 2) = кімната. КС. VII. 431. 3) = прибік 2. Вас. 195. Ум. хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТУШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.