Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

метушитися

Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТУШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТУШИТИСЯ"
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Подріжнятися, -ня́юся, -єшся, гл.кому. Подражать кому. Вх. Лем. 452.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Похіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = покористуватися.
Розчесати, -ся. Cм. розчісувати, -ся.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТУШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.