Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла.
Зелене́нько
Крутогорий, -а, -е. Съ обрывистыми горами. Дніпр той дужий крутогорий.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Старший не буде меншим. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ум. меншенький.
Переоначувати, -чую, -єш, сов. в. переоначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Розліт, -ту, м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях.
