Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микавка

Ми́кавка, -ки, ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКАВКА"
Бастря, -ряти, с. = байстря.
Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Гладищечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2. Вх. Зн. 16.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Перезбиватися, -ваюся, -єшся, гл. Спорить. Премудрий Саламон перезбивався зо свойою матір'ю. Гн. І. 45.
Поплескатися, -щуся, -щешся, гл. 1) Побрызгаться, поплескаться (водой, въ водѣ). Дитина в ваганах поплескалася та й заснула. 2) Потащиться, отправиться. Поплескалась би я за чумаками на Дін. О. 1862. VI. 29.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня). Гол. Од. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.