Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигдаль

Мигда́ль, -лю, м. Миндаль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГДАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГДАЛЬ"
Безсердий, -а, -е. = безсердечний. безсерді злюки. К. ПС. 61.
Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Зі пред. = з. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58.
Лопуши́стий, -а, -е. Широколистый. Корнем коренистая, листом лопушистая. Грин. III. 396.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь. Вх. Лем. 451.
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. ЗОЮР. І. 242. Чуб. VII. 392. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Чуб. V. 945. Ум. частокі́льчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГДАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.