Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

милиця

Ми́лиця, -ці, ж. Костыль, деревяшка, деревянная нога. Щоб ти на милицях пішов. Ном. 3720. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛИЦЯ"
Бородатий, -а, -е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. ІІІ. 342. 2)та трава. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.
Добро́тно нар. Прочно, плотно, надежно.
Лапанина, -ни, ж. 1) Постоянное щупаніе. Желех. 2) Постоянное хватаніе.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Посилання, -ня, с. Посыланіе. Грин. III. 41.
Розскепатися, -паюся, -єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 3.
Убгати Cм. убигати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.