Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

милиця

Ми́лиця, -ці, ж. Костыль, деревяшка, деревянная нога. Щоб ти на милицях пішов. Ном. 3720. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛИЦЯ"
Вередливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Вередлива коза вовку користь. Ном. № 2630. Вередливе тілки воду варить. Ном. № 2727.
Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Журахви́на, -ни, ж. = журавлина.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).
Прибагати, -га́ю, -єш, сов. в. прибагти и прибагнути, -ну, -неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе. Желех.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина. Зміев. у.
Синеголов, -ва, м. Раст. Eryngium planum L. ЗЮЗО. І. 122.
Трапок 2, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.