Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

милиця

Ми́лиця, -ці, ж. Костыль, деревяшка, деревянная нога. Щоб ти на милицях пішов. Ном. 3720. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛИЦЯ"
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. Черк. у.
Зо пред. = з. Було їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Дума. Чайченко танцював зо всіми. МВ. ІІ. 22.
Припай, -паю, м. При обрывистомъ морскомъ берегѣ полоса земли, обыкновенно песчаная или песчано-ракушечная, внизу между этимъ берегамъ и водой. Черное и Азовск. м.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Рядюга, -ги, ж. 1) Дерюга. 2) = рядно? Ум. рядюжка. Коли не пропав в пелюшках, а вже в рядюжках не пропаду. Ном. № 5294.
Татунь, -ня, м. ласк. отъ тато. Ум. татунцьо.
Хверцювати, -цюю, -єш, гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.
Шворінь, -рня, м. 1) = швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.