Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мівний

Мі́вний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. Ном. № 1257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІВНИЙ"
Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Владання, -ня, с. Обладаніе.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. Чуб. V. 769.
Пересідати, -да́ю, -єш, сов. в. пересісти, -ся́ду, -деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть.
Погарманити, -ню, -ниш, гл. Смолотить при помощи катка. Cм. гарман, гарманити. Що ми горох помолотимо, чачавицю погарманимо. Мил. 157.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить. Угор.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.
Тиририри меж. для выраженія игры на скрипкѣ. На скрипочки тиририри, на цимбали бам-бам. Гол. IV. 448.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.