Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. 2) Минорный (въ музыкѣ). Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький.
Завсі́дний, -а, -е. Всегдашній. Въ значеніи обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Завсідні житечні турботи.
Задавля́чка, -ки, ж. Медиц. Жаба, angina.
Навину́ти Cм. навивати.
Одягнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = одягтися. Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Поздоровіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться здоровымъ, выздоровѣть. Бив мене чоловік, кости поломив, а я лягла, полежала, встала, ззіла, вола, кабана... і допіро поздоровіла. Жінка попова поздоровіла.
Сколіни́читися, -чуся, -чишся, гл. Ослабѣть на ноги.
Служба, -би, ж.
1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає.
2) — божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе.
3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Ум. службонька, службочка.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Cм. тирло.
