Бичка, -ки, ж. = багнітка.
Грі́свиця, -ці, ж. Промежуточная полоса между двумя рядами посадки на бахчѣ.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Опух, -ху, м. Опухоль. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить.
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Ударить плова з громами. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Не боїться мокрий плови.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Покошкати, -каю, -єш, гл. = покошлати.
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву.
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають.
Хибати, -баю, -єш, гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
