Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мито

Ми́то, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТО"
Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. Стор. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому? Драг. 86.
Згляд, -ду, м. 1) = погляд. 2) Контроль, досмотръ, присмотръ. Тоді не було згляду такого, як теперечки. Н. Вол. у.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Мачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Вырывать руками просо, гречу. Доведеться й йому мачкувати своє просо. Брац. у. 2) Идти мелкимъ шагомъ (о гуцульской лошади). Шух. І. 80.
Наплига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Напрыгаться, наскакаться.
Пожеребитися, -бимося, -теся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Порух, -ху, м. Движеніе.
Разити, -жу́, -зи́ш, гл. Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348.
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63.
Черпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.