Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьковий

Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬКОВИЙ"
Броварський, -а, -е. Пивоварскій.
'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль. Грин. ІІІ. 203.
Змлоїти, -лою, -їш, гл. Истомить. Зима, ді, мя зморозила, а літо змлоїло. Гол. II. 425.
Мисте́цький, -а, -е. Мастерской.
Невдогад нар. Невдомекъ.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Талант, -ту, м. Талантъ, дарованіе.
Фарб'ярня, -ні, ж. Красильня. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.