Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міняйло

Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯЙЛО"
Бездольник, -ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Бубнявий, -а, -е. Разбухшій.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
Підняток, -тку, м. = підняття. Башт. 11.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство. О. 1862. X. 112.
Товчок, -чка́, м. 1) Толкучій рынокъ. Шейк. 2) Ударъ, толчекъ.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЯЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.