Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міняйло

Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯЙЛО"
Жорно́вий, жорня́ний, -а, -е. 1) Относящійся къ ручной мельницѣ. 2) — хліб. Хлѣбъ изъ муки, смолотой на ручной мельницѣ. Желех.
Засмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить (кушанье). Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила? Грин. II. 177.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Молоті́ння, -ня, с. Молотьба, молоченіе. Мир. ХРВ. 125. З твоїм молотінням будемо без насіння. Кіевск. у.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Позгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять.
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст. Федьк.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку. Гол.
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЯЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.