Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міняйло

Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯЙЛО"
Білорум'яний, -а, -е. Бѣлый и румяный. Личко білорум'яне. Мир. ХРВ. 8.
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
Замі́нка, -ки, ж. = заміна 1. Дам в замінку. Грин. III. 610.
Качанистий, -а, -е. Съ большимъ кочнемъ (о капустѣ). Капуста моя качанистая. Грин. III. 229.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла. Н. п.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають. Новомоск. у. (Залюб.).
Сплавляти, -ля́ю, -єш, гл. Сплавлять, сгонять внизъ по теченію.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЯЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.