Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Габати, -баю, -єш, гл. = габцювати.
Запоросі́ти, -сі́ю, -єш, гл. О свиньѣ: забеременѣть. Тричи инча свиня на рік запоросіє.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Лижка́рь, -ря́, м. Ложечникъ, мастеръ, дѣлающій ложки. Лижкарі виробляють звичайні лижки з ... дерева.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку.
2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком.
3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив.
Перемочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перемочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Промокать, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне.
Солопіти, -пію, -єш, гл. Смотрѣть безсмысленно.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть.
Чижемки, мок, ж. мн.
1) Ум. отъ чижми.
2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ.
