Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірочка

Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОЧКА"
Водило, -ла, с. Длинная жердь, ворочая которой сгибаютъ колесный ободъ. Сумск. у.
Гармонія, -нії, ж. 1) Гармонія. І гармонія, і сила, — музика та й годі! Шевч. 214. 2) Музыкальный инструменты гармоника.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).  
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь. Ном. № 4656.
Присербитися, -блюся, -бишся, гл. Присосѣдиться, пристать, привязаться. Так вона до його прикинулась, так присербилась. МВ. ІІ. 141.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Тачівка, -ки, ж. = качалка. Шух. І. 154. Та макогін ся женит, тачівка замуж ішла. Гол. II. 132.
Уїхати Cм. уїздити.
Чваніння, -ня, с. Чванство. Та у його трошки єсть чваніння. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.