Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірочка

Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРОЧКА"
Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L. ЗЮЗО. І. 131.
Зарізя́ка, -ки, м. = зарізака. Як несли покійника біля тюрми, то виводили і зарізяку черкеса. О. 1861. VII. 5.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Покінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить, закончить.
Прятати, -таю, -єш, гл. 1) Прибирать, убирать. 2) Погребать, хоронить. А коли брата прятали? Федьк.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла. Котл.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.