Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миччу

Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить). Мнж. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЧЧУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЧЧУ"
Вовчуга, -ги, ж. Раст. a) Geranium pratense L. = вовчі лапки. ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка. Желех.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. Чуб. V. 769.
Катиха, -хи, ж. Жена палача.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Оброслий, -а, -е. Обросшій.
Побочкати, -ка́ю, -єш, гл. Поцѣловать. Єдно личко побочкала, а в другоє укусила. Гол. III. 67.
Полічення, -ня, с. Исчисленіе.
Провідний, -а, -е. 1) Путеводный, руководящій. 2) — тиждень. Ѳомина неділя.
Розсихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. розсохтися, -хнуся, -нешся, гл. Разсыхаться, разсохнуться. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЧЧУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.