Бавний, -а, -е. 1) Требующій много времени.
2) Медлительный.
Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав.
Півник, -ка, м. 1) Ум. отъ півень. 2) Флюгеръ. 3) мн. Раст. a) Corydalis cava Schweigg. б) Iris bohemiea. в) Iris Pseudacorus д) Orobus vermis Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Прохолонути Cм. прохолоняти.
Прочухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Як ото трохи прочуняли і прочухались, Гоцопуп обізвався до їх.
Росквітлий, -а, -е. Расцвѣтшій. Росквітлі садки й городи.
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться.
