Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мідиця

Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Зажи́рливо нар. Прожорливо.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатер. у.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor. Вх. Пч. І. 12.
Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ. Желех.
Перевчати, -ча́ю, -єш, сов. в. перевчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить. Гліб. 2) Переучивать, переучить выученное наново. 3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Прочанка, -ки, ж. Богомолка; странница. К. ЧР. 91.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Туманитися, -ниться, гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. Н. п. Харьк.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.