Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мідиця

Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Ошанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Окопаться, засѣсть.
Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Перечвалати, -ла́ю, -єш, гл. Перебрести.
Придобний, -а, -е. Удобный. Які хаточки були придобні, які славні. МВ. ІІ. 136.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Стрельчик, -ка, м. = стрільчик. Ой не літай, сіра утко, до озера води пити, засідають два стрельчики, хочуть тебе вбити. Чуб. V. 827.
Стрихулець, -льця, м. 1) Гладилка, палочка для выравниванія кожи. Вх. Зн. 67. 2) Палочка для выравниванія зерна въ мѣркѣ.
Таськало, -ла, об. Кричащій: тась-тась! Шейк.
Уві Cм. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.