Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мідиця

Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки.
Кардовник, -ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L. ЗЮЗО. I. 137.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ. Хорольск. у.
Крокіс, -косу, м. Раст.: а) Дикій шафранъ, Carthaumus crocos. б) Pulmonaria mollis. Лв. 101. Квітками сухими то з рожі, то з крокосу обквічали. ЗОЮР. II. 290. Та купили крокосу дівочкам у косу. Грин. III. 95.
Обгоріти Cм. обгоряти.
Псярня, -ні, ж. = псюрня. От доведеться піти світ за очі через ту псярню. Рудч. Ск. І. 122.
Риньовка, -ки, ж. Горный ключъ. Житом.
Трейтій, -я, -є. числ. = третій.
Штанці, -ців, м. Ум. отъ штани.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.