Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мідиця

Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Архитекту́рний, -а, -е. Архитектурный. Архитектурні дива́ собі будуйте. К. (О. 1861. II. 23).
Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово. О. 1862. І. 75.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл.доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза. Черк. у.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях. Чуб. ІІІ. 392.  
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Пакісливий, -а, -е. Пакостный. Н. Вол. у.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Угірок, -рка, м. 1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. 2) Родъ. вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. угіро́чок.
Челестник, -ка, м. = челюстники. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.