Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьо

Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬО"
Вакарь, -ря, м. Коровій пастухъ. Вх. Зн. 5.
Весівка, -ки, ж. = веселка 1. Вх. Зн. 6.
Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Замурави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Зарости, покрыться травою. Криниця й замуравилась. Грин. І. 148.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Отоса, -си, ж. = отеса. Ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась. МУЕ. III. 142.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Сипонути, -ну, -неш, гл. Сильно посыпать сразу. Комарів як сипоне, то аж світа не видко. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.