Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьо

Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬО"
Батівня, -ні, ж. = батова 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда 1868, 320).
Відколи нар. 1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема. Рудч. Ск. ІІ. 35. 2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі. Левиц. Пов. 341.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Наполягти́ся, -ля́жуся, -жешся, гл. Твердо рѣшиться. Наполігся пан одібрать у мене землю. Н. Вол. у.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Попридавлювати, -люю, -єш, гл. Придавить (во множествѣ).
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Лем. 397.
Усушок, -шка, м. Давнее, отчасти высохшее уже яйцо. У мене яйця свіжі пилипівські, а на возах бо-зна-колишні, всушки. Переясл. у.
Царя, -ряти, с. = цареня. Шевч. ІІ. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.