Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мицьо

Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЦЬО"
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Близнити, -ню, -ниш, гл. Рожать близнецовъ. Два годи близнила, а на третій змилила. Черк. у.
За́ячина, -ни, ж. Мясо зайца. Оскоромитися хоть заячиною. О. 1862. II. 25.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. I. 11.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Обігнати Cм. обганяти.
Повідучати, -ча́ю, -єш, гл. Отучить (многихъ).
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає. Рудан. IV. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЦЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.