Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ.
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл.
Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію.
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ.
Моче́на, -ної, ж. Настоенная водка. Будем мочену пити.
Перемочити, -ся. Cм. перемочувати, -ся.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное.
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы.
