Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу.
Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Зату́ла, -ли, ж. Защита, прикрытіе. Чоловіченьку, ти затуло моя: я за тебе затулюсь, да й нічого не боюсь. Гордували мною люде, а ти був моя затула. 2) Капюшонъ въ верхней одеждѣ. Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру. Ум. зату́лочка. Батечку, мій голубчику! Мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Зіпхну́ти Cм. спихати.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость.
Онада, -ди, ж. Приманка.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. III. 72). Поденно до людей хожу.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи.
Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. сніданенько, сніданнячко. За чужої матінки сніданенька не буде.
Сходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Исходить. Ой за яром брала я льон, всю долину сходила.
2) Пройти, перейти, сходить. Коли б же ви, воронії коні, а походу не сходили.
3) Одѣться во что, износить что. Добра такого, не знає в чому й сходити. Чи тобі в мене нічого спити, чи нічого зїсти, чи ні в чім хороше сходити. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує, бо я й того не сходила, під явором загубила.
