Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Драбина́стий, -а, -е. = драбинястий.
Заку́страти, -раю, -єш, гл. Взъерошить, растрепать волосы.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
Оберем, -му, м. = оберемок.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа.
Причепа, -пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Оце причепилась причепа. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа.
Троякий, -а, -е. = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. Збірала трояке зілля на чари мені.
Трьопота ? Червоні чижемки, што ви наробили? В Крочунові на помості трьопоти ходили. Cм. тропота.
