Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

до-шниру

До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Полт. Cм. шнир.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ШНИРУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ШНИРУ"
Вільшина, -ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.
Мацапу́рів, -рова, -ве Принадлежащій мацапурі. Мацапурова невіра (брань). Ном. № 3562.
Обманниця, -ці, ж. Обманщица.
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки. Черк. у.
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи. Харьк. у.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
Проваласатися, -са́юся, -єшся, гл. Прошляться, протаскаться. Копійчини не приніс, а літ чотирнадцять проваласався. Г. Барв. 527.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Мкр. Г. 38. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана. Мил. Св. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДО-ШНИРУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.