Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

до-шниру

До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Полт. Cм. шнир.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ШНИРУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДО-ШНИРУ"
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія. К. Іов. XV.
Єльце́, -ця́, с. = вильце. Ум. є́́лечко. І де ж наше єлечко, що в п'ятницю вили? Мет. 210.
Зачви́ркати, -каю, -єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Киянка, -ки, ж. 1) Кіевлянка. 2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує. Мкр. Н. 30. 3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Моло́шниця, -ці, ж. Молочница. Левиц. І. 466.
Паннуся, -сі, ж. = паннуня. Гн. І. 195.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Посопти, -плю́, -пе́ш, гл. Посопѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДО-ШНИРУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.