Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драбина

Драби́на, -ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Вас. 195. Чуб. VII. 388. Нема тії драбини, щоб до неба достала. Ном. № 394. 2) = драбки. Чуб. VII. 402, 403. Kolb. І. 67. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. Мет. 458. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. драби́нка, драби́ночка.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАБИНА"
Билля, -ля, с. соб. Быліе. Ой Васильки, сиди в биллю, а я в черемшині. Pauli. ІІ. 189.
Бігці нар. = бігцем. В бігці бічи. Быстро бѣжать. Желех.
Білок, -лка, м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. білочок.
Дострига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Достригать, достричь. Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха. Мнж. 121.
Дряпі́ка, -ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. І. 10.
З'юртуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = загартуватися. На дворі з'юртувались і на щось дивились, до сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають, Харитину, всю беседу й молодих лякають. Мкр. Н. 26.
Отроба, -би, ж. Поносъ. Волын. Слов. Д. Эварн.
Побовтатися, -таюся, -єшся, гл. Поплескаться въ водѣ. Побовталась дитина в воді і повеселішала.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Понаралювати, -люю, -єш, гл. Напахать ралом во многихъ мѣстахъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.