Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драгуля

Драгу́ля, -лі, ж. Въ загадкѣ: лошадь. Хороша драгуля біжить як куля. ХС. ІІІ. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАГУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАГУЛЯ"
Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око. К. Псал. 66.
Дота́скувати, -кую, -єш, сов. в. дотаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Дотаскивать, дотащить. Мнж. 40. Насилу дотаскав його, такий великий. 2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (объ одеждѣ).
Жарту́н, -на, м. = жартівник.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Кожнісінький, -а, -е. Каждый безъ исключенія. І приходила б туди кожнісінький ранок бесідувати з Богом. Левиц. І. 27.
Мру́ка, -ки, м. Мурлыка.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84.
Цедулка, -ки, ж. Записка. Стор. II. 258.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАГУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.