Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драглі

Драглі́, -лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. драгля́ми взяло́сь. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Мир. Пов. II. 88. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. Дещо. 2) Кушанье: студень. Чуб. VII. 444. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety. ЗЮЗО. I. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАГЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАГЛІ"
Заледащі́ти, -щі́ю, -єш, гл. Облѣниться. Заледве, нар. Едва лишь.
Златогла́вий, -а, -е. = злотоглавий. Кармазин златоглавий гаптуванням шитий. K. МБ. X. 12.
Зчорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Зчорнів я, змарнів я, по полю ходячи. Гол. І. 247.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая). Желех.
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка. Чуб. І. 206.
Покійничок, -чка, м. Ум. отъ покійник.
Попіклуватися, -луюся, -єшся, гл. Позаботиться (о многомъ).
Рибин, -на, -не. Рыбій. Збірав музики — рибини язики. Чуб. III. 116.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать. Лохв. у.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАГЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.