Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. Та винесе самопали, викотить гармати.
Нама́лі и на́маль, нар. Маловато. Намалі вже стало люду. У нашому селі намаль землі.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство.
Невіхна, -ни, ж. = невістка. Прийшла свекруха невіхну побужати. Мамочка каже: мій синок їде, мій синок їде, невіхну везе. Ум. невіхнонька, невіхночка. Вставай, невіхнонько, час до череди шати.
Оббризкати. Cм. оббризкувати.
Пристязати, -за́ю, -єш, сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне.
Просмолити, -лю, -лиш, гл. Просмолить.
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився.
Рукомесниця, -ці, ж.
1) Ремесленница.
2) Мастерица. Та така дівка: сказано — до всякого шитва рукомесниця.
Тулубець, -бця, м.
1) Ум. отъ тулуб.
2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Аж там лежить жаб'ячий тулубець.
