Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дошка

До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. Чуб. III. 154. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. Мет. 118. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3645. Ум. до́щечка. Ном. № 5227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОШКА"
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Зарича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. І. 89.
Макові́йка, -ки, ж. = маковій 1. Желех.
Перевернути, -ся. Cм. перевертати, -ся.
Пихиць! меж. для выраженія пиханія, толканія. А він підскочив та пихиць її! Так і заноричилась. Черниг. у.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Вх. Зн. 67. Дніпрове стремя.  
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.
Шкворінь, -ня, м. = шворінь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.