Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дощик

До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЩИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЩИК"
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька! Мил. 200.
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Навда́к, навда́ку, нар. Едва-ли, врядъ-ли. Чи батько дома? — Навдак. Полт. г.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Привиченька, -ки, ж. Ум. отъ привичка.
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани. Левиц. І. 8.
Сизоокий, -а, -е. Съ сѣрыми глазами. Рають йому дві дівиці: їдна косоока, друга сизоока. Чуб. V. 35.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЩИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.