Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дощик

До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЩИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЩИК"
Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Пойняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Грин. III. 534.
Попереплачувати, -чую, -єш, гл. Переплатить (во множествѣ). Ми за цю землю панові багато вже грошей попереплачували: більш десятка год платимо. Полт. у.
Століття, -тя, с. Столѣтіе. К. Кр. 31.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. МВ. ІІ. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЩИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.