Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доповзати

Доповза́ти, -заю, -єш, сов. в. доповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Доползать, доползти. Мов рачки доповзла до города. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВЗАТИ"
Баусатий, -а, -е. = усатий. Вх. Лем. 390.
Безостий, -а, -е. О колосьяхъ: безъ остей, безъ усовъ. Безоста пшениця.
Вижати Ii Cм. вижинати.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Площик, -ка, м. 1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97. 2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.
Попорожнити, -ню́, -ниш, гл. Опорожнить (во множествѣ). МУЕ. III. 118. Кубочки попорожнимо. Мил. 152.
Поросписувати, -сую, -єш, гл. То-же, что и росписати, но во множествѣ.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.
Теплісічко нар. = теплісінько. Шейк.
Шельпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = шелепотіти. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОВЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.