Каторга, -ги, ж.
1) Гребное турецкое судно, галера. Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі (невольника) шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі.
2) Каторга, каторжныя работы. Живцем на вічну каторгу завдав.
Киці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби.
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Леньмо, поленьмо до свого пана. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну.
Пещений, -а, -е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така.
Пілть, -ті, ж. = півть.
Полов'яний, -а, -е. Изъ мякины. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота.
Порох, -ху, м.
1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. У хаті по стінах порохи. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили.
2) Порохъ. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Ум. порошок.
Посмикати, -чу, -чеш, гл. Подергать. Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу.
Примережувати, -жую, -єш, сов. в. примережити, -жу, -жиш, гл. Пришивать, пришить рукавъ, соединивъ его съ рубахою мере́жкою.
Розмахнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ розмахувати. Размахнуть.
