Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорекання

Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата. К. Досв. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРЕКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРЕКАННЯ"
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Левиц. І. 271. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку. Рк. Макс.
Крак, -ка, м. Кустъ. У нас де крик, там і козак. Ном. № 772.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Повеління, -ня, с. Повелѣніе.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць! Г. Барв. 403.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРЕКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.