Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорікання

Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАННЯ"
Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Джи́ґра, -ри, ж. Ржавчина.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Обмацування, -ня, с. Ощупываніе.
Оранда, -ди, ж. 1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить. Чуб. V. 752. 2) Аренда.
Повеселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выселиться (о многихъ). Наших людей багато на Амур повиселювалося. Кіевск. у.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Припас, -су, м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами. Стор. МПр. 80.
Цубірка, -ки, ж. = білка, Sciurus vulgaris. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.