Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорікання

Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАННЯ"
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
До́лище, -ща, с. Увел. отъ доля? Чи таке долище, чи таке дворище? Ном. № 2134.
Капут несклоняемое. Конецъ, смерть, гибель. Там йому й капут. Ном. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. К. ЧР. 300. дати капут. Убить. Ми йому дамо капут! Рудч. Ск. І. 26.
Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.
Наві́яти Cм. навівати.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Таланливо нар. Счастливо.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!» АД. І. 290.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.