Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорікання

Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКАННЯ"
Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має. Мкр. Н. 32.
Відімкнути Cм. відмикати.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К.
Зали́зувати, -зую, -єш, сов. в. залива́ти, -жу́, -жеш, гл. Зализывать, зализать. Чуб. І. 122. Як корова зализала. Ном. № 11202. Укусивши, не залижеш. Ном. № 4126.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Наточити Cм. наточувати.
Паця 2, -ця́ти, с. 1) = пацюк 1. Під порогом паця квичит. Гол. II. 684. 2)морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.
Протинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут. Кролевец. у.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.