Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Дочи́тувати, -тую, -єш, сов. в. дочита́ти, -та́ю, -єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист.
Дриз, -за и -зу, м. Хворостъ. Нема́ ні дри́за, -зу. Нѣтъ ни прутика. нѣтъ ничего.
Зади́ханий, -а, -е. Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував.
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Похмуратися, -рається, гл. безл. = нахмарити. Похмурилося на дворі.
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis.
