Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допіро

Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. ІІІ. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПІРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПІРО"
Відпиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відпитися, відіп'юся, -єшся, гл. Напиваться, напиться вдоволь. Знайшли воду, не відіп'ються; тяжко вже їм і дихати. Кв. ІІ. 305.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли. Желех.
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
РоскуйдитиCм. роскуйдувати.
Хряпотіти, -чу, -тиш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий. Черк. у.
Шкелет, -та, м. = кістяк. Сухий, невірний як шкелет. Котл. Ен. VI. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПІРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.