Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Заздрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. — на. = заздростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що?
Моско́та, -ти, ж. Неясный выговоръ.
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
Обріжка, -ки, ж. Ременная или веревочная часть кнута.
Позаливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Залиться (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть?
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла.
Товкальня, -ні, ж. = товчія.
Хорогва, -ви, ж. = корогва.
