Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорікливий

Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІКЛИВИЙ"
Брисько, -ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 394.
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Задни́ти Cм. задинати.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Померзитися, -жуся, -зишся, гл. Получить отвращеніе. Вх. Уг. 261.
Помилування 2, -ня, с. Помилованіе; пощада. З мого рятування не буде помилування. Ком. II. № 934.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування. Грин. І. 195.
Свавільство, -ва, с. Своевольничество. Лубен. у.
Стулень, -льня, м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІКЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.