Баріння, -ня, с. Замедленіе, остановка. За вашим барінням, то й не впораємось сьогодня помолотити.
Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Визнання, -ня, с.
1) Открытіе, дознаніе.
2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного.
3) Сознаніе.
Гапка, -ки, ж.
1) Петля изъ проволоки для застегиванія платья.
2) Задница.
Доси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. досини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Досинивать, досинить.
Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
За́сув, -ва, м. 1) = засов. 2) Часть лавча́стого замка́. Cм. лавчастий. 3) Часть отримача.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками.
Уписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. уписатися, -шуся, -шешся, гл. Вписываться, вписаться.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене.
