Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл.
1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко.
2) Устаиваться, устояться.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ.
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору.
Оставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
Послідок, -дку, м. 1) Остатокъ. Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав. на послідку. Въ концѣ. Поклонивсь панові, панії, панянкам і Шасі на послідку. 2) Послѣдствіе, результатъ. Муки і лиха, і всякі болісти бувають послідком неправди.
Синяк, -ка, м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. 2) пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. 3) Раст. a) Echium vulgare L. б) Anchusa officinalis L. 4) Грибъ Agaridis necator. Ой казали синяки, що ми зроду солодкі. 5) Мѣдный купоросъ. 6) = сивуля 3.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Край був спустошений. Замок геть спустошили. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено?
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
