Гадка, -ки, ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Його лають, а він, а ні гадки, (а він і гадки не має). Его бранятъ, а онъ и въ усъ себѣ не дуетъ. Не журиться Катерина, і гадки не має. За годинки жито помолотили й прибрали, — тепер ні гадки, — т. е. теперь и спокойны. шкода й гадки. Нечего и думать. Шкода й гадки, не буде нічого. Ум. гадонька, гадочка. Думки-гадоньки не мають. Ой почєли вівчєрики гадочки гадати, як би дати Бондарючці та у село знати.
Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Густа каша дітей не розгонить. Густий гребінець. Густий гай. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Де густа рука, не треба і дрюка. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Дви́жкати, -ся = Двигати, -ся.
Єписко́пський, -а, -е. Епископскій.
Зажва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш.
Низянин, -на, м.
1) Живущій въ нижней части села.
2) Живущій въ бассейнѣ нижняго теченія рѣки.
Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно.
Позакарлючувати, -чую, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Стручечок, -чка, м. Ум. отъ струк.
