Бак сз. = пак.
Брус, -са, м.
1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллеле 2пипеда. Брус мила.
2) Оселокъ, брусокъ.
3) Четырехугольное бревно. Ум. брусок, брусик. Ув. брусище, брусяка.
Відлинути, -ну, -неш, гл.
1) Отлетѣть.
2) Отхлынуть. Відлинула вода від берега.
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Очуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл.
1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Приліг на возі. Спочити прилягла.
2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла.
3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його.
Проколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл. 1) Прокалываться, проколоться. 2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби.
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
